Світ інформатики
Головна
Вхід
Реєстрація
Вівторок, 24-03-19, 06:49Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту

Наше опитування
Оцініть сайт школи
Всего ответов: 34

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Коритсувачів: 0

Директор школи
Ралькін  Микола  Васильович   


Прізвище, ім’я, по-батькові

Ралькін Микола Васильович

Рік народження

1952 рік

Місце народження

м. Макіївка

Місце роботи

Золотоколодязянська ЗОШ І-ІІІ ступенів Добропільської районної ради Донецької області

Освіта

Повна вища, Донецький державний університет

Фах

Хімік, викладач хімії

Стаж роботи

38 років

Посада

Директор школи, учитель хімії

Нагороди

Заслужений учитель України

Долю не обирають – її визначають десь там, на небесах. Долю виборюють. Можливо, магічним стала для Миколи Васильовича Ралькіна дата його народження – 1 вересня. Не сподівалась проста робітнича сімя із Макіївки, що син не обере їхню професію, а подасться в «науку», вступить до Донецького державного університету на хімічний факультет. А по закінченні його він уже мав власну сімю, яку треба було утримувати і нести за неї відповідальність. Тож не роздумуючи, у свої 25 років погоджується очолити Золотоколодязянську середню школу.

У сільську школу ідуть працювати тільки ентузіасти, які справді люблять дітей, не бояться труднощів, хочуть і вміють передавати дітям те, чим володіють – знання. Якраз таким він і був. Швидко і безболісно влився в колектив з важливим для себе правилом: треба бути чесним, не можна принижувати дитину навіть натяком, а ось заохочувати – обов’язково. Час, становлення його як директора і лідера, був чудовий, а умови – сприятливими для пошуку нових форм роботи. Спочатку була клопітка робота з розвитку самоврядування в школі, бо знав з власного досвіду, що здорова самостійність обов’язково знадобиться учням у дорослому житті. Пізніше ця робота була узагальнена на республіканському рівні. Потім, за його ініціативою, для школи було виділено колгоспом 50 га землі та 2 трактори. Залюбки юнаки з майстром виробничого навчання сіяли пшеницю, ячмінь, соняшник. Шкільну їдальню частково забезпечували борошном, олією власного врожаю. А ще була теплиця, де вирощували тюльпани та розсаду овочевих культур. Розводили кроликів, займалися вирощуванням тутового шовкопряду, навіть була своя маленька свиноферма, а доглядати за телятами старшокласники бігали до колгоспних ферм, допомагали шефам у зборі сільськогосподарських культур. Розумно директором було запропоновано не гру, а реальну справу, яка дозволяла заробляти кошти. Було створено шкільну скарбничку. Підсумки роботи підводилися кожного місяця, а переможці отримували винагороду. Можливо, це були закони комуни, як у Макаренка, де в процесі приймають участь усі і результатами діляться по-чесному.

Складність учительської професії в тому, щоб знайти шлях до сердець усіх учнів, створити умови для розвитку здібностей, закладених у кожному. І це йому вдається сповна. Дванадцять педагогів школи – це учні Миколи Васильовича, що вміють читати його думки, його замисли і перетворювати їх на реальність. Так у минулому році на колишній пожежній водоймі виросла українська хатинка з розписаними вікнами, колодязним зрубом, тином, вуликами та лелекою, як символом продовження людського роду.

До вершини йти нелегко, тим більше, коли вона достатньо висока, і твоє життя – це життя ШКОЛИ, і воно для тебе не просто навчальний заклад, а вимріяний, вистражданий, дорогий серцю осередок духовності, віри і надії. У 2008 році Микола Васильович став дипломантом обласного конкурсу «Кращий директор сільської школи», а в 2012 році йому присвоєно почесне звання «Заслужений учитель України». Він не кар’єрист, хоча вже тридцять шостий рік обіймає посаду директора школи. Він будівельник, який будує людські долі і не забуває, що вони не з бетону, а скоріше із кришталю. Він лікар, який лікує не тіло, а душу. Водночас – це проста людина зі своїми радощами і печалями, проблемами і захопленнями. Він багатогранний і цікавий, добрий і суворий, справедливий і непідкупний. Він закоханий у свою професію і ніколи навіть в думках не покидав її, відданий їй, готовий до нових творчих злетів в імя майбутнього.

Педагогічний колектив школи

       

95% педпрацівників мають вищу освіту, 50 % - І кваліфікаційну категорію; 59% - це учителі, що мають педагогічний стаж більше 20 років. А значить – це колектив професіоналів з великим досвідом роботи, відносно молодий, здатний до пошуку, до творчості, застосовувати нестандартні методи навчання, готовий до вирішення нових задач.

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Допомога інформатику http://disted.edu.vn.ua/media/bp/html/etusivu.htm