Мета: навчати учнів аналізувати прозовий твір, визначати символічне значення його окремих деталей, інтерпретувати прочитане; спонукати їх до роздумів на морально-філософські проблеми, порушеними в новелі; виробляти в учнів бажання позитивно мислити, бути оптимістами; уміти чітко ставити перед собою мету, визначати шляхи її досягнення; виховувати в них почуття взаємодопомоги, співчуття та милосердя.

Обладнання: портрет О. Генрі, фото Неаполітанської затоки, плюща, репродукція скульптури «Мойсей» Мікеланджело, схема-зірка для психологічного тренінгу

ХІД УРОКУ

І. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

• Психологічна вправа.

Вчитель. Ця вправа підвищить ваш позитивний  емоційний рівень, допоможе створити групову взаємодію для досягнення більшого успіху основної мети уроку; налаштовує на романтичну атмосферу під час заняття.

Отже починаємо простукувати вказівним пальцем по долоні, потім додаємо ще один палець, далі ще один, шум оплесків. Дійшовши до всієї долоні, так само робимо у зворотному порядку.

• Вправа «Незакінчене речення».
•   Загальна назва сьогоднішнього уроку «Світ належить оптимістам». Це лише перша частина відомої фрази. Як би ви її закінчили? Чому саме так думаєте?

Про оптимістів і песимістів, їхнє ставлення до життя, до реалізації своїх сподівань йтиметься сьогодні на уроці за новелою О. Генрі «Останній листок». Ми з’ясуємо, як О.Генрі розкриває тему взаєморозуміння та прагнення людини зробити добро іншій, що є засобом подолання життєвих негараздів.

ІІ. Робота над новим матеріалом за планом:

1. Характеристика молодих художниць.
2. Утілення в образі Бермана найкращих людських рис: готовності до непоказної самопожертви та любов до ближнього.
3. «Кола Вена»( За образом Бермана)
4. Символічне значення образів плюща, Неаполітанської затоки.
5. Останній листок – шедевр.
6. Що потрібно для досягнення мети?
7. Розкрийте термін «експозиція». Що є експозицією в новелі?
8. До чого готує нас така вступна частина? Хто живе в бідному кварталі?
9. Які деталі у вступі свідчать про фінансову скромність Сью і Джонсі?
10. Що таке зав’язка твору? Коли вона починається у новелі?
11. Чому персоніфікований образ «містер Пневмонія» заглянув саме у той квартал, де жили дівчата?
12. Зачитайте висновок лікаря після відвідання Джонсі. Прокоментуйте його слова.
13. Про що думала Джонсі, рахуючи листки з плюща, що опадали?
14. Як поставилася до хвороби Сью? Які риси її характеру ви б вважали основними?
15. З чиєю допомогою Сью хотіла намалювати ілюстрацію до журнального оповідання? Зачитайте опис цього героя і відомості про нього.
16. У «колах Вена» з боку характеристики Бермана вписуються слова «Мойсей» і «гном».
    • А хто такий Мойсей?

 

• Повідомлення заздалегідь підготовленого учня про Мойсея.

 (на комп’ютері демонструється репродукція статуї «Мойсей» Мікеланджело.   За біблійною міфологією Мойсей – вождь ізраїльських племен, пророк у християн, іудаїстів і мусульман).

Коли народився Мойсей, його мати три місяці приховувала народження сина через наказ єгипетського фараона вбивати немовлят-хлопчиків. Щоб урятувати дитину, вона поклала її в кошик і залишила на березі річки. Усе те бачила сестра Мойсея. Дитя знайшла дочка фараона, а сестра вмовила її віддати брата рідній матері, мовляв, на виховання. Коли ж дитина підросла, мати представила її фараоновій дочці. Так Мойсей став їй за сина. Перебуваючи в царських палатах, навчився різним премудростям. Минав час, і Мойсей почав розуміти становище ізраїльтян в Єгипті: вони бідують, зазнають знущань. Ставши якось на захист єврея, він убив єгиптянина. Аби фараон не зміг покарати його за те, Мойсей втік до землі Медіамської, де згодом одружився і мав сина.

Одного разу,коли Мойсей пас худобу тестя, йому явився Господь із охопленого вогнем тернового куща і повелів йти до фараона з проханням, аби той відпустив ізраїльтян з Єгипту. Мойсей відмовився, чим викликав невдоволення Бога, але до самодержця пішов. Натомість життя народу погіршилося. І тоді Господь послав кару на Єгипет: настала темрява, епідемії косили людей, мерли первістки, вода перетворилася на кров. І фараон здався: відпустив ізраїльтян з Єгипту, де вони жили 430 років. Ця подія – велике свято для іудеїв: у цей день вони святкують Пасху.

Жив Мойсей 120 років. 40 із них він провів у палаці, другі – з овечими стадами в землі Медіамській, а останні – в  пошуках обіцяної землі – в мандрах Сінайською пустелею на чолі ізраїльського народу. Дійшовши до омріяної «обіцяної землі», він помер.

 

 

 

 

                                « Мойсей»               «Гном»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У «колах Вена» під словом «Мойсей» учні вписують слова: «мудрість», «досвід», «бажання дійти мети». Під словом «гном» - «низькість», «ницість», «незначущість».

• На що натякає читачам автор, пишучи про Мойсея поряд із Берманом
• Яким ви уявляєте Бермана? (Презентація учнями ілюстрацій «Портрет Бермана»).
• Які кольори обирали ви для ілюстрації «Портрет Бермана»?
• Берман погодився позувати Сью. Вони разом вийшли до іншої кімнати, «зупинилися біля вікна й з острахом подивилися на плющ». Чому з острахом, як ви гадаєте?
• Письменник міг би писати про будь-яке дерево з листям, що відривається від вітру й часу. Чому ж одним із «героїв» стає саме плющ?
• Випереджальне завдання: повідомлення учениці про плющ із зображенням рослини.

Плющ звичайний – вічнозелена ліана, котра все, що трапляється на шляху, обвиває, бо стебло дерев’янисте, повзуче. Прикріпляється до будь-чого чисельними додатковими корінцями, досягає довжини від 10 до 80 метрів. Листя плюща шкіристе, блискуче. Росте в Західній, Центральній і Південній Європі. Поширений на Кавказі, в Ірані, Лівані, Північній Африці і на Канарських островах. На території України – в Галичині, Криму, рідше в Західному Поліссі та на Правобережній Україні.

Плющ – багаторічна рослина, яка досягає 200 річного віку. На Півночі Європи трапляються окремі екземпляри плюща, вік яких 450 років і які мають довжину до 100 метрів.

• Чому ж все – таки плющ потрапив у поле зору письменника, а не якась інша рослина?
• Ви мали завдання виписати з тексту речення, у яких є словосполучення «останній листок». Спробуймо прокласти своєрідну «доріжку» цього листка, яка вкаже на песимізм та оптимізм розповіді.
•  
• «Коли впаде останній листок я помру».
• «Я хочу поки не стемніло, побачити, як одірветься останній».
• «… Я хочу побачити, як упаде останній листок».
•  
• «На цегляній стіні ще виднів листок плюща. Один єдиний… Це останній. Я думала він неодмінно впаде вночі».
• «… Самотній листок плюща тримається на своїй ніжці».
• «Щось примусило цей останній листок залишитися там, де він є, щоб показати, яка я була противна. Це гріх – хотіти вмерти».

Тож всього 7 речень. Це символічне число – щасливе, яке несе з собою надію і прагнення здійснення мети. А тепер простежимо за вживанням слова «шедевр».

1. «Він весь час збирався створити шедевр, але навіть не почав над ним роботи». (Констатація факту).
2. «Він занадто багато пив і ще не облишив балачок про свій майбутній шедевр». (З гумором)
3. «У кутку стояв мольберт з підрамником, на якому було натягнуто чисте полотно, що вже 25 років чекало перших штрихів шедевра». (Іронічно)
4. «Колись я намалюю шедевр, і ми всі виберемося звідси». (Оптимістично)
   • Яка мрія була у старого Бермана?
   • Його мрія передбачала щось конкретне?
   • А чи була мрія у Джонсі?
5. Що для цього їй потрібно було зробити?
6. Розповідь вчителя про Неаполітанську затоку з демонстрацією фотографії.

           В одній із старовинних легенд йдеться про те, що після створення світу Господь побажав рівномірно розсіяти красу по всій землі, але випадково чхнув, і краса, вислизнувши з рук Творця, впала на одне-єдине місце - Неаполь. Можливо, саме цей «божественний казус» може пояснити неповторний вигляд міста: тут все красиво, але при цьому наче б поставлено з ніг на голову. У нього або закохуються з першого погляду, або згадують про нього з роздратуванням. Але його потрібно побачити, почути звуки міста, вдихнути повітря вулиць, таких різних і непередбачуваних, подивитися на синю гладь Неаполітанської затоки, почути справжню неаполітанську пісню!

          Неаполітанська затока – одна з наймальовничіших у старенькій Європі. Скелястий берег, цитрусові сади, гаряча галька й чисте море.

Розташована від мису Мізено на заході до мису Кампанелла на сході – 30 кілометрової  ширини. На західній стороні розміщені здебільшого острови, а на східній стороні, навколо Неаполітанської затоки, здебільшого руїни античних римських міст та вулкан Везувій. Все узбережжя Неаполітанської затоки забудовано невеликими містечками під кодовою назвою «середземноморське щастя».

• Чому письменник, розповідаючи про американських художників, неодноразово згадує Італію, Мікеланджело?
• До речі, чимало митців пройшли складною дорогою до визнання і слави. Майже всі починали з бідувань, поневірянь. Скажімо, І. Айвазовський виріс у бідній вірменській родині, а І. Шишкін навчався у школі за рахунок пожертв. Але оптимісти знаходили шляхи для того, щоб досягти своєї мети.
• Як героїня новели вижила? Чи зможе вона реалізувати свою мрію – чи намалює Неаполітанську затоку?
• Що ми дізнаємося про Бермана в кінці новели?
• Які риси Бермана розкрилися?
• Прочитайте останні речення тексту, де зливаються «останній листок» і «шедевр» в оптимістичному акорді, який свідчить, що кожен може здійснити свою мрію: «Тепер подивись у вікно, люба, на останній листок плюща. Тебе не здивувало, що він ні разу не затремтів і не колихнувся від вітру? Так, голубко, це і є шедевр Бермана, він намалював його тієї ночі, коли впав останній листок».
  • Розвиток зв’язного мовлення.

Складіть невеличку зв’язну розповідь про те, яким чином ця сюрреалістична картина може бути пов’язана з новелою «Останній листок».

ІІІ. Підбиття підсумків уроку.

• До якого висновку спонукав своїх читачів автор своїм маленьким твором? (Світ належить оптимістам, а песимісти лише спостерігачі).
• Рефлексія. Вправа «Дотягнись до зірок».

Вчитель проводить її з метою оптимізації, укріплення впевненості учнів у тому, що за наполегливості можна здійснити свої прагнення.

1. Встаньте і заплющіть очі. Зробіть три глибоких вдихи та видихи… Уявіть, що над вами вічне небо, усіяне зірками. Знайдіть якусь особливо яскраву зірку і пов’яжіть її зі своєю мрією, бажанням або метою… Тепер розплющте очі і простягніть руки до неба, щоб дотягнутися до своєї зірки. Стараймося з усіх сил! Ви обов’язково зможете дістати її рукою. А тепер зніміть зірку з неба і обережно покладіть перед собою.
   • Як ви назвали свою зірку?
   • Що треба зробити, щоб її дістати?
   • Який ресурс у вас є для цього?
   • Запишіть на звороті зірки, що треба зробити, щоб досягти мети?

Учитель. О. Генрі допомагає читачам зрозуміти, що сенс життя в самому житті: треба жити всупереч обставинам і негараздам. Разом із Джонсі ми усвідомлюємо, що життя нам дається один раз, тому маємо витрачати його на добрі справи, заради інших людей.

І як точно сказала наша українська поетеса Ліна Костенко: «Жити потрібно всупереч обставинам і за будь-яких ситуацій».

1.     Читання учнем вірша Ліни Костенко

        «Вірш за варіаціями».

І все на світі треба пережити,

І кожен фініш – це, по суті, старт.

І на перед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт….

Хай буде все небачене побачено.

Хай буде все пробачене пробачено.

Хай буде вік прожито як належить.

На жаль від нас нічого не залежить.

А треба жити. Якось треба жити.

Це зветься досвід, витримка і гарт.

І на перед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт….

Хай буде все небачене побачено.

Хай буде все пробачене пробачено.

Єдине, що від нас іще залежить,

Принаймні вік прожити як належить.

IV.       Заключне слово вчителя.

О.Генрі написав філософську притчу про життя і смерть, мистецтво і вічність. Твір, у якому один з головних героїв, помираючи, залишає відчуття просвітлення, адже прекрасні вчинки закономірно породжують прекрасні почуття, а щедрість настільки безмежна, що її вистачає не на одну людину. Письменник убачає причини несправедливості передусім в одвічному конфлікті добра і зла, у самій сутності людини. Можливо, тому так часто зустрічається в його творах happy end, що новий лист прагне посилити в людях надію на краще.

Вічне, що є в його творах, зберігає їх від небуття. А тим вічним є віра в добро як домінанту душі людини. Шедевр Бермана – то є шедевр і самого О.Генрі. Він творив його впродовж усього свого творчого життя. Недарма його називають королем світової новели.

V.               Оцінювання.

VI.           Домашнє завдання. Підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях Дж. Олдріджа ст.. 209-210,виписати поняття – оповідання, ознаки оповідання ст.. 210-211.