Презентація "Здоровий спосіб життя - збереження здоров'я нації" - http://dfiles.ru/files/1lkb2risu
З 2003 року педагогічний колектив школи працює над реалізацією проблеми
З 2003 року педагогічний колектив школи працює над реалізацією проблеми
«Збереження та зміцнення здоров’я учнів та працівників школи».
Найдорожче чим нагороджує людину природа від народження і на довгі роки є здоров’я. Кожна людина, з’являючись на світ, має генетично закладений потенціал здоров’я. Однак, яким би сприятливим не був генетичний код індивіда, у процесі свого розвитку людина постійно взаємодіє із середовищем, що може як сприяти розвитку й удосконаленню наявних задатків, так і спричиняти їх пригнічення.
Медицина визнає освіту як одну з основних умов забезпечення здоров’я дитини поряд з такими найважливішими життєвими цінностями як: світ, дах над головою, соціальна справедливість, харчування, стабільна екологічна система. На сьогодні перед освітою гостро постала проблема розвитку нової особистості. Особистості, що мала б міцні знання й уміння, широкий культурний запас, уміла б користуватися новими технологіями і легко адаптуватися в нових умовах, приймати нестандартні рішення і, головне, яка була б здоровою і вела здоровий спосіб життя.
Згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, здоров’я людини вважається єдиним критерієм доцільності й ефективності усіх без винятку діяльностей. Важливість цієї проблеми підкреслена і в Конституції України, що декларує найвищу цінність в державі – людину, її життя й здоров’я.
Основні шляхи визначення цих проблем шкільною освітою визначені Законом України „Про загальну середню освіту”, в якому стверджується, що пріоритетною задачею є виховання у дітей свідомого ставлення до свого здоров’я і здоров’я інших громадян як найвищої цінності, збереження фізичного і психічного здоров’я учнів.
Серед ключових компетентностей в баченні українських педагогів виділяється здоров’язберігаюча компетентність. Необхідно формувати компетентне ставлення до свого здоров’я (соматичного, клінічного, фізичного, психологічного), рівень достатніх валеологічних знань шляхами:
· пропаганд здорового способу життя, роз’яснення негативного впливу на організм шкідливих звичок;
· систематичне проведення фізкультпауз, вправ на релаксацію;
· дотримання санітарно-гігієнічних норм;
· формування знань щодо профілактики захворювань;
· надання валеологічних знань.
Аналіз стану здоров’я школярів виявив деякі взаємозалежні негативні тенденції, що значно впливають на ефективність навчально-виховного процесу.
Перша тенденція – низький рівень валеологічних знань.
Друга - помітне зниження і дисгармонія фізичного і психічного розвитку значної частини дітей.
Третя, особливо небезпечна за своїми наслідками, - стрімке погіршення стану здоров’я школярів.
З кожним роком навчання збільшується кількість хворих дітей. Тому однією з пріоритетних задач школи є орієнтація навчально-виховного процесу на формування навичок безпечного поводження, збереження і зміцнення здоров’я.
Тому невипадково проблемою нашої школи з 2003 року є збереження та зміцнення здоров’я учнів та працівників школи. Ми виходимо з ідеї гармонії єдності всіх складових здоров’я: фізичної, інтелектуальної, емоційної, соціальної, особистісної і духовної – з метою виховання творчої високоінтелектуальної, соціально-адаптованої особистості.
Основні принципи нашої діяльності:
· принцип гуманізації, що стверджує цінність людини, як особистості, наголошує на необхідності з повагою сприймати прагнення людини до саморозвитку і самовдосконалення;
· принцип превентивності, що визначає попереджувальний характер самоаналізу дій, вчинків дітей і молоді, забезпечує відповідне ставлення до свого здоров’я і здоров’я оточуючих;
· принцип пріоритетності, відповідно до якого здоров’я вважається єдиним критерієм доцільності й ефективності усіх без винятку видів діяльності;
· принцип безперервності – навчання здорового способу життя не повинне зводитися до періодичного інформування питань стосовно збереження здоров’я, необхідних комплекс систематичних заходів з обов’язковим моніторингом ефективності діяльності;
· принцип добровільності, що підкреслює важливість міцного здоров’я і наголошує на свободі вибору при повній поінформованості.
Пріоритетними напрямками роботи вважаємо:
1. Формування валеологічної грамотності, свідомого ставлення до власного здоров’я учнів, батьків і педагогів.
2. Здоров’язберігаючий підхід до навчального процесу, підвищення психологічного комфорту й емоційного благополуччя дітей.
3. Спортивно-оздоровча робота в навчальний і поза навчальний час.
За результатами аналізу структури захворюваності учнів були виявлені форми відхилень у здоров’ї. До них належать відхилення в опорно-руховій системі, порушення зору, захворювання органів травлення, ЛОР-патології, функціональні порушення в психоневрологічній сфері.
Відхилення в стані опорно-рухової системи учнів є однією з основних причин зниження працездатності і перевтомлення учнів, правильно організований руховий режим учнів не тільки поліпшує їхній фізичний розвиток, але й сприяє підвищенню успішності в школі. Відомо, що діти не менше 20% часу уроку повинні перебувати в стані рухової активності. Тому навантаження, пов’язані із сидінням на уроці, ми обов’язково чергуємо з нескладними фізкультхвилинками, музичними пайзами, тривалість виконання яких складає 1-3 хвилини. Зміну робочої пози намагаємося здійснювати 2-3 рази за урок з урахуванням сезону і рухової активності, характеру попереднього уроку, поточного стану здоров’я кожної дитини. Слід зазначити, що в даному випадку дієвим фактором є не тривалість стояння, а власне факт зміни робочої пози.
Таким чином, адміністрація і педагогічний колектив школи перебувають на шляху пошуку різних способів вирішення проблеми, створення охоронного педагогічного режиму навчання.
Ще однією з провідних форм відхилення здоров’я учнів є функціональні порушення в психоневрологічній та емоційній сфері, пов’язані насамперед з навчальним навантаженням. Проблема навчальних перевантажень є одним з болючих питань освіти. У зв’язку з розвитком науки, техніки і технології, переходом до інформаційного суспільства значно зростає обсяг інформації, а також відповідних умінь і навичок щодо оперування інформацією - і все це повинне опанувати підростаюче покоління. Психологом школи ведеться діагностична робота, метою якої є визначення особливостей емоційної , особистісної та соціальної сфери школярів, а також вивчення їх певних характерологічних особливостей. Так, ми вивчали тривожність дітей, їхню стресостійкість, схильність до депресивних і невротичних станів, конфліктність, здатність до емпатії, адекватність до самооцінки і способи поводження в різних ситуаціях, тобто параметри які містять у собі поняття „психічне здоров’я”. Обробивши діагностичний матеріал, визначили напрямки роботи, що дозволяють знизити ризик шкільних стресових ситуацій.
Фразу „Давай домовимося” вважаємо однією з найефективніших способів, що забезпечують людям можливість мирного співіснування. Процес формування культури здоров’я здійснюється шляхом передачі знань і формування умінь і навичок, збереження та зміцнення здоров’я здійснюється на різних навчальних дисциплінах. Базовими в цьому напрямку вважаються уроки ОБЖ (7-11 класи), основи здоров’я (1-6 класи), валеології (1-4 класи).
Невід’ємною частиною роботи є спортивно-масова. Перед учителями фізичної культури постали серйозні оздоровчі і профілактичні задачі, тож їхні практичні і теоретичні підходи до занять істотно змінилися. Саме уроки фізичної культури повинні пропагувати культ здоров’я і спорту із самого раннього шкільного віку. Проводячи роботу, спрямовану на формування цінностей здорового способу життя на уроках фізкультури, пропонується враховувати те, що в кожному класі є по декілька груп учнів, які характеризуються різним рівнем мотивації на здоровий спосіб життя.
Формування ціннісної мотивації особистості на здоровий спосіб життя, виховання здорової людини – процес досить складний і суперечливий. На нього впливають умови розвитку держави, громадська думка, тобто найчастіше ті фактори, що не залежать від школи. Орієнтація і стан сімейного виховання не завжди нам допомагають у цій роботі. Збільшення кількості проблемних родин, зайнятість батьків, звідси – несумлінне виконання виховних функцій – досить стійке явище нашого життя, а як відомо, багато дітей саме в родині здобувають перший негативний життєвий досвід. Так що, напевно, має пройти не один рік роботи, щоб довести до свідомості дитини той факт, що стан і здоров’я творчих можливостей людини майже на 70% залежить від неї самої, від рівня і стилю її життя і тальки на 30% - від факторів зовнішнього середовища, а також те, що здоров’я є основною цінністю людини. Проте, ми готові до цієї роботи, тому що дуже добре усвідомлюємо, що від здоров’я наших сьогоднішніх дітей залежить здоров’я наступного покоління, а отже – майбутнє України.
З якою метою вивчається психічне здоров’я?
Одним із головних завдань шкільної освіти є створення й підтримання психологічних умов, що забезпечують повноцінний психічний і особистісний розвиток кожної дитини. Велике значення для розвитку особистості має психічне здоров’я, тобто стан душевного, фізичного і соціального благополуччя. Якщо людина потрапляє в ситуацію дискомфорту, насамперед руйнується емоційна сфера, тобто людина реагує на ситуацію негативними переживаннями, що спричиняють тривожність, агресивність, стрес тощо.
Тому потрібно вивчати психічне здоров’я учнів та педагогічних працівників, щоб формувати у них стійку позитивну самооцінку, поліпшувати самопочуття, взаєморозуміння між учасниками навчально-виховного процесу.
Вивчення психічного здоров’я також полягає у тому, щоб не змушувати, не ламати людину, а допомогти стати самою собою, саморозвинутися.